Бюро технічного нагляду

Будівельна галузь може стати ключовим драйвером виведення України з кризи

Будівельна галузь може стати ключовим драйвером виведення України з кризи, якщо її підтримають уряд України, місцеві органи влади та міжнародні фінансові організації. Таку думку висловив експерт з питань економіки, акціонер групи компаній “КВВГрупп” Євген Казьмін.

Як зазначив експерт, кошти від приватизації в 2016-2017 роках не повинні розчинитися в дефіциті держбюджету, а піти виключно на проекти щодо стимулювання економічного зростання.

инженер технического надзора

технический надзор

За словами Казьміна, програми можна розділити на кілька напрямів. Перше – стимулювання будівництва доступного житла. У тому числі, для вимушених переселенців. Друге – створення системи державних стимулів щодо підвищення енергоефективності комунального сектору. Третій напрямок – розвиток важливої інфраструктури (доріг, мостів, портів, елеваторів, ліній електропередач тощо). При цьому подібні проекти мають фінансуватися за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій.

“В результаті комплексний ефект може бути дуже відчутним, адже загальновідомо, що створення одного робочого місця в будівництві дає до 5-ти додаткових робочих місць у суміжних галузях”, – зазначив Казьмін.

Що стосується стимулювання житлового будівництва, акціонер “КВВ Груп” нагадав, що в Україні вже діяла державна програма “Доступне житло 70/30”, яка передбачає компенсацію державою 30% від вартості житла (у 2014 році її фінансування було повністю призупинено увазі повної відсутності коштів, – ред). Крім цього існували програма “Молодіжного кредитування” та програма кредитування сільських забудовників “Власний дім”.

У Мінрегіоні розглядають плани відновлення двох перших програм в 2016 році і розраховують закласти на ці цілі з держбюджету близько 2 млрд. грн. і ще додатково 2 млрд. грн. отримати з місцевих бюджетів.

Однак, за словами експерта, у зв’язку з незрозумілою ситуацією з податковою реформою з-за наявності двох проектів податкових змін, виділення саме таким сум малоймовірно. Здійснення нагляду за будівництвом та технічний нагляд за будівництвом це головні аспекти будівельної справи.

За словами Казьміна, державна система стимулів щодо підвищення енергоефективності комунального сектора повинна переважно орієнтуватися на продукцію вітчизняних виробників. Таким чином розширюється база економічного зростання в Україні. Адже, 75-80% вітчизняного житла вимагає термомодернізації. Значних зусиль та витрат вимагають також котельні і теплотраси.

“У цьому році Європейський банк реконструкції і розвитку має намір виділити 100 млн євро на програми компенсації тіла кредиту при проведенні населенням заходів щодо энергомодернизации житла. Чим хороший цей проект? Він передбачає залучення до неї місцевих органів влади, які також повинні виділяти на ці цілі кошти зі своїх бюджетів. Поспілкуйтеся з серйозними європейськими експертами – всі вам скажуть, що тільки такі комплексні системи стимулів дають значний економічний ефект”, – підкреслив експерт.

При цьому Казьмін нагадав, що зроблені певні кроки влади щодо спрощення дозвільних і погоджувальних процедур у будівництві. Зокрема, Верховною Радою прийнято закон про передачу функцій та частини повноважень щодо здійснення архітектурно-будівельного контролю від відповідної Держінспекції органам місцевої влади (закон вступив у дію 1 вересня 2015 року, – ред).

“Дуже бажано продовжити істотне спрощення підключення нового житла та інших об’єктів до всіх комунікацій. Переймаючи досвід Євросоюзу, місцеві влади повинні поступово брати на себе ці витрати. Децентралізація має сприяти покращенню бізнес-клімату в країні”, – підсумував експерт.