Бюро технічного нагляду

ХТО В УКРАЇНІ МОЖЕ ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ БУДИНКУ?

Податок на нерухомість, порядок застосування якого змінився з 1 липня 2016 року,за несплату якого, деякі громадяни можуть позбутися житла. На думку експертів, в особливій зоні ризику знаходяться сільські жителі, багато об’єкти нерухомості яких досі не зареєстровані належним чином. Однак як тільки контролюючі органи отримають всю інформацію про них, то зможуть конфіскувати майно у боржників.

КТО В УКРАИНЕ МОЖЕТ ОСТАТЬСЯ БЕЗ ДОМА

Налог на недвижимость

Згідно з новими правилами, якщо раніше платити потрібно було лише за квартири площею понад 120 кв. м і будинки від 240 кв. м, то тепер норми урізали вдвічі — до 60 кв. м і 120 кв. м відповідно. По-друге, податок ввели не тільки для житлових, але і для нежитлових приміщень, тобто, в загальну площу будуть вважати також господарські будівлі, приміром, сараї або альтанки на приватних ділянках. По-третє, гранична ставка податку збільшена з 2% до 3% від мінімальної заробітної плати за квадратний метр.

Заплатити за рахунками українцям потрібно протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення. За прогнозами податківців, надходження в Державний бюджет від цього збору становитимуть близько 550 млн. гривень.

Суми, які фігурують у податкових повідомленнях, в кожному регіоні різні. Конкретні ставки місцеві ради визначають самостійно. В результаті, приміром, у Києві, Дніпропетровську, Ужгороді, Івано-Франківську платять по 1% від мінімальної зарплати (12,18 грн./кв. м), Харкові та Одесі — 2% (24,36 грн./кв. м, але при цьому пільгова площа збільшена до 120 кв. м), у Львові, Рівному та Кіровограді — 0,5% (6,09 грн./кв. м), розповідає провідний спеціаліст одеського агентства «Олександр-N» Олексій Красотов.

Так, як платити потрібно тільки за зайві квадрати, суми, які доведеться платити державі, не занадто великі. Наприклад, за квартиру в 150 кв. м у Києві потрібно заплатити 365,4 гривень, у Львові — 182,7 гривні.

Однак поки платіжки прийшли далеко не всім українцям, у кого є перевищення метражу. «Справа в тому, що вони виписуються, виходячи з даних у Державному реєстрі речових прав, а там є дані тільки по об’єктах, за якими укладалися угоди після 2012 року. Решта автоматично потрапляють в «сіру» зону», — пояснює аналітик агентства SV Development Сергій Костецький.

За його словами, теоретично українці, які знають про наявність у них зайвих квадратних метрів, повинні самі піти в податкову і попросити виписати їм повідомлення.

«Але таких свідомих громадян у нас одиниці. Інші сидять і чекають, дуже радіючи при цьому, що не отримують платіжки і розраховуючи, що про них забудуть», — говорить експерт.

У свою чергу, юристи запевняють у тому, що українцям можна абсолютно легально не платити за «зайву» нерухомість. Адже зміни в Податковий кодекс, які узаконили цей платіж, не можуть вноситися пізніше 15 липня. А так як за фактом правки з’явилися наприкінці грудня 2015 року, то податок знаходить законний статус лише в цьому році, а сплачувати його громадяни повинні лише у 2017 році.

«Платник податків повинен бути заздалегідь готовим до можливих змін (не менш ніж за півроку), в іншому випадку вони починають діяти через рік. У нашому ж випадку законодавці повідомили громадян за три дні. Це спричинило ланцюгову реакцію і з боку місцевих органів самоврядування, які не встигли вчасно прийняти відповідні положення про місцеві податки (до яких відносяться податок на майно, транспортний податок)», — говорить керівник практики податкового та митного права АТ «Вдовічен і партнери» Марія Золотарьова.

За її словами, українці активно шукають спосіб не платити збір, у тому числі, намагаються оскаржити його в судовому порядку. «Платники, як правило, вибирають варіант звернення в суд з адміністративним позовом про скасування відповідного податкового повідомлення-рішення. Менш поширеною є ініціатива визнання в судовому порядку протиправним рішення органу місцевого самоврядування в частині відповідних положень про податок на майно. Є і зовсім дивовижні випадки — у судовій справі ініціатором визнання протиправним рішення місцевої влади виступала прокуратура в інтересах держави (постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі № 807/1234/15)», — розповідає Золотарьова.